|
Господи! Твоя доброта покликала мене до цієї Служби і сподобила освятитися участю у Святих Твоїх Таїнствах. Дай же мені в цей день і все моє життя йти тільки дорогою спасіння через Христа Господа Нашого, за молитвами наших покровителів св. Тарсикія, Йосафата та св. Домініка Савіо і всіх святих Твоїх. Амінь. |
|
Оце за хвилину приступаю до Престолу Божого, до мого Бога, Бога радости, котрий розвеселяє моє молоде життя та серце. Приступаю до цієї Святої Служби і хочу добре її виконати. Прошу Тебе Ісусе, дай мені ласку, щоб я був уважний, зосереджений та думав лишень про Тебе; щоби мої очі були звернені на Тебе, присутнього в кивоті, а серце було відкрите тільки для Тебе. Амінь. |
|
1. Кожен воїн Вівтарної Дружини після відповідного підготування і призначення слугує під час богослужінь, перебуваючи у святилищі, але тільки при умові зразкової поведінки і старанної участі у молитві. 2. Кожен вівтарник повинен розуміти загальний зміст богослужіння, а також добре знати і виконувати правила слугування та поведінки. 3. У святилищі категорично забороняється ходити без конечної потреби, розмовляти, бавитися свічкою, запальничкою, сірниками, спиратися об стінку, користуватися мобільним телефоном чи в будь-який інший спосіб звертати на себе увагу і перешкоджати спільній молитві. 4. Забороняється швидко ходити або бігати. При вході і виході зі святилища потрібно іти повільно, не розмовляти і тримати руку на серці. 5. Попри престіл на місці служіння священика проходити не можна нікому, окрім священиків, а, проходячи із протилежної сторони, хреститися. 6. ... Читати далі » |
|
1.Воїне Христовий, пам’ятай, що духовна битва значно важча від будь-якої іншої, і перед тобою вирішальний бій! 2.Коли заходиш у святилище, знай, що тут знаходиться престол самого Бога – нашого Царя і Батька! 3.Перед тим, як увійти, залиши усі свої справи, розмови, мрії, прагнення, думки на потім: скинь своє взуття земних прив’язань! 4.Увійшовши у святилище, не забудь привітатися із Володарем живих і мертвих, схиливши свою голову у низькому поклоні, перехрестись! 5.Ніколи не покидай свого місця, стій струнко і з благоговінням – ти відповідальний за охорону Пречистого Тіла і Крові нашого Господа, причастя яких для тебе є обов’язковим! 6.Твоя зброя – молитва, за яку відповідатимеш перед самим Богом. Дивись, не втрать її безглуздим пустослів’ям! < ... Читати далі » |
|
КОНДАК 1 Прийдіть, вірні, піснями восхвалимо обраного від ієрархів західних країн християнських, достойнославного священномученика Климентія, прославляючи предивну його віру і любов до Христа. ,берімо приклад з нього та щиро просімо його: Радуйся, всеблаженний Климентію, священномученику Богоносний. Ікос 1 Готуючи тебе, як посудину обрану, Всевишній з дитинства поклав на тебе, священномученику Климентію, багато скорбот. Чесна мати твоя Маттідія, зберігаючи святість подружжя й уникаючи безчестя від злого чоловіка, пішла у землю грецьку з двома дітьми, залишивши тебе, найменшого, на батька твого Фаустиніана. Величаючи батьків твоїх і згадуючи твоє життя без матері, мовимо тобі, уго ... Читати далі » |
|
Однак до нас дійшло його справжнє послання, а ряд стародавніх істориків Ранньої Церкви згадують св. Климента у своїх працях. Климент народився в Римі. Церковні письменники кажуть, що єпископське рукоположення він отримав від самого апостола Петра. З тих же джерел відомо, що св. Климент особисто знав також і апостола Павла: "...на третьому місці від апостолів єпископство отримує Климент, який бачив блаженних апостолів і спілкувався з ними, маючи проповіді апостолів у вухах своїх і передання їхні перед очима своїми..." (Св. Іриней, "Проти єресей"). Писали також, що це той самий Климент, який удостоївся бути згаданим в Євангелії - в тому місці, де апостол Павло говорить про своїх сподвижників: "...і тебе, щирий товаришу, теж прошу, допомагай їм, бо вони працювали для Євангелії зо мною і Климентом та іншими моїми співробітниками, імена як ... Читати далі » |
Про походження, життя і діяльність св. Климента збереглося не так багато достовірних даних.|
У 861 р. майбутні просвітителі слов’ян Кирило (на той час, до монашого постриження він носив ім’я Константин) і Методій зупинилися в Херсонесі, коли йшли з місією в Хазарський каганат. Константин розпитував місцевих жителів про місце поховання св. Климента. Продовжуючи пошуки, Константин знайшов посередині однієї з тутешніх бухт острівець з руїнами храму і крипти, в якому, за переданням, він і знайшов мощі св. Климента. Поклавши мощі в крипті головного храму Херсонесу, частину їх Константин привіз до Риму. Папа Адріан II зустрів реліквію з великим пошануванням і поклав її в римському храмі св. Климента. З кінця 860-х років культ папи Климента широко розповсюдився як в Західній, так і у Східній Європі. Це проявилося у церковній літературі і мистецтві, встановленні особливих торжественних святкувань. ... Читати далі » |
|
Тут папа зустрів своїх єдиновірців - християн, засуджених на каторгу в каменоломнях мармуру. Нещасні сильно страждали через нестачу питної води. Клименту з’явився ангел в особі агнця і вказав на місце, де під землею знаходилося джерело. На засланні папа продовжував пастирську справу, навертаючи людей до Христа і щоденно хрестячи нових членів Церкви. В околицях почали з’являтися християнські храми. Імператор сповнився безсилої злоби, коли дізнався, що йому не вдалося зламати відважного пастиря, і що заслання Климента спричинило лише зародження нового християнського осередку. За наказом імператора, папу Климента вивезли в човні з Херсонесу в море і, прив’язавши до шиї якір, втопили. Але навіть ... Читати далі » |
|
Збудувавши в Києві перший державний християнський храм - Десятинну церкву - князь Володимир помістив в ній ці мощі. Покладення мощей святого Папи в Києві символізувало святість столиці нової християнської держави, яка охороняється молитвами учня св. Апостола Петра.
|
Постать св. Климента була надзвичайно високо шанованою в Київській Русі в перші десятиліття після її хрещення. Це пояснювалося тим, що князь Володимир - очевидно, з міркувань більшої незалежності від Візантії - зібрав новий київський клир не з константинопольських, а з херсонеських ієреїв, для яких св. Климент займав перше місце серед святих покровителів Церкви. Цілком зрозуміло, що херсонеські священнос
|
Деякі дослідники церковної старовини припускали, що каменоломні, згадані в переданні про св. Климента, - це нинішні каменоломні Інкермана. Такий погляд в 1806 р. розвинув і намагався обґрунтувати римо-католицький митрополит Росії Сестренцевич-Богуш. Ця думка поширилася, закріпилася в Російській Церкві і мала практичне втілення в тому, що в 1852 р. в Інкермані було засновано православний монастир св. Климента Римського на місці візантійського скиту, який вже давно занепав. (Цей монастир існує і зараз, відновлений після 1991 р.). Однак ще в 19 столітті вчені висловлювали обґрунтований сумнів в тому, що місце заслання Климента знаходилося в Каламіті-Інкермані. Вони висували припущення, що насправді св. Климент і його паства могли жити в районі балок, що межують з сьогоднішньою Козачою бу ... Читати далі » |
Говорячи про древній храм св. Климента, середньовічні джерела згадують бухту, на острівці посеред якої розташовувався цей храм. Ця місцевість може бути ототожнена з нинішньою Козачою бухтою м. Севастополя.|
|
Постать святого Климента Римського, священномученика епохи християнської єдності, є однією з найяскравіших в історії Церкви. Ім'я його тисячу років тому було відоме всьому християнському світові, а для середньовічної Русі стало символом її хрещення.