Св. Хрест це вічно живий символ безмежної Божої любові до нас грішних, символ досконалої Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасіння, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Віддаючи честь Святому Хресту, ми віддаємо честь Христовій жертві, мукам і смерті. Кладучи на собі знак Святого Хреста, ми кожен раз визнаємо свою віру в Господа нашого - Ісуса Христа.

Історія Празника

 Празник Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже стародавніх празників, історія якого супроводжуються різними легендами і історичними подіями. Треба зауважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне вшанування - поклоніння святому Хресту, як в Хрестопоклонну неділю. Тут ідеться про ВОЗДВИЖЕННЯ (ПІДНЕСЕННЯ), це урочистий обряд віднайдення, піднесення і прославлення святого Хреста. Історики Східної Церкви погоджуються з тим, що передусім дві події дали мотив для започаткування цього празника: віднайдення св. Господнього Хреста в IV столітті і його повернення з Персії на Святу Землю в VII-му столітті.

 Започаткування празника Воздвиження передувало віднайдення святого Хреста, на якому помер Ісус Христос. Християнська традиція передала нам кілька різних легенд про віднайдення святого Хреста, з яких аж три легенди приписують це святій Єлені (†к. 330), матері цісаря Костянтина Великого. Згідно історичних документів, Хрест на якому був розіп’ятий Ісус Христос, був знайдений в 326 році (IV ст..).

 Історики, які згадують про знайдення святого Хреста, нічого не говорять про його перше воздвиження (піднесення). Грецька Церква відзначає пам'ять знайдення святого Хреста - 6 березня. Цей церковний празник у церковній літературі має назву: "Віднайдення Чесного Хреста, який віднайшла блаженна Єлена".

 Початок празнику Воздвиження дало посвячення храму Господнього Воскресіння, який збудував св. Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося дуже урочисто за часів єрусалимського патріарха Макарія 13 (26) вересня 335 року. Наступного дня після посвячення храму було урочисте воздвиження знайденого святого Хреста. Під час воздвиження (піднесення), народ багато разів взивав "Господи помилуй". Відтоді Східна Церква щорічно святкує пам'ять посвячення храму Господнього Воскресіння 26 вересня, а празник Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня.

 Друга важлива подія, що зробила спільним празник Воздвиження на Сході й на Заході - це повернення святого Господнього Хреста з Персії до Єрусалиму. Перський цар Хозрой у 614 р. завоював Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Чотирнадцять років пізніше цісар Іраклій (610-641) після своєї перемоги над персами повернув святий Хрест і переніс його до Єрусалиму, де 27 вересня відбулося друге урочисте воздвиження (піднесення) святого Хреста. Відтоді празник носить назву: "Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста". Тому, що празник Воздвиження нагадував Христове розп'яття і смерть і ставився на рівні з Великодною П'ятницею, тому з тих пір стало звичаєм св. Церкви в цей день зберігати строгий піст.

 Празник Воздвиження належить до 12 великих празників нашої Церкви і має один день перед - і 7 днів після-празденства. Крім празника Воздвиження віддає наша Церква честь святому Хресту ще в Хрестопоклонну неділю. Цього дня, як і на Воздвиження, на утрені традиційно виноситься святий Хрест для поклоніння, але без обряду піднесення, яке є тільки на празник Воздвиження.