КОНДАК 1

         Прийдіть, вірні, піснями восхвалимо обраного від ієрархів західних країн християнських, достойнославного священномученика Климентія, прославляючи предивну його віру і любов до Христа. ,берімо приклад з нього та щиро просімо його:

Радуйся, всеблаженний Климентію, священномученику Богоносний.

Ікос 1

         Готуючи тебе, як посудину обрану, Всевишній з дитинства поклав на тебе, священномученику Климентію, багато скорбот. Чесна мати твоя Маттідія, зберігаючи святість подружжя й уникаючи безчестя від злого чоловіка, пішла у землю грецьку з двома дітьми, залишивши тебе, найменшого, на батька твого Фаустиніана. Величаючи батьків твоїх і згадуючи твоє життя без матері, мовимо тобі, уго ... Читати далі »

   Про походження, життя і діяльність св. Климента збереглося не так багато достовірних даних.

   Однак до нас дійшло його справжнє послання, а ряд стародавніх істориків Ранньої Церкви згадують св. Климента у своїх працях. Климент народився в Римі. Церковні письменники кажуть, що єпископське рукоположення він отримав від самого апостола Петра. З тих же джерел відомо, що св. Климент особисто знав також і апостола Павла: "...на третьому місці від апостолів єпископство отримує Климент, який бачив блаженних апостолів і спілкувався з ними, маючи проповіді апостолів у вухах своїх і передання їхні перед очима своїми..." (Св. Іриней, "Проти єресей").  

   Писали також, що це той самий Климент, який удостоївся бути згаданим в Євангелії - в тому місці, де апостол Павло говорить про своїх сподвижників: "...і тебе, щирий товаришу, теж прошу, допомагай їм, бо вони працювали для Євангелії зо мною і Климентом та іншими моїми співробітниками, імена як ... Читати далі »

   Поширення культу св. Папи Климента отримало новий поштовх у зв’язку з діяльністю святих Кирила і Методія.

   У 861 р. майбутні просвітителі слов’ян Кирило (на той час, до монашого постриження він носив ім’я Константин) і Методій зупинилися в Херсонесі, коли йшли з місією в Хазарський каганат. Константин розпитував місцевих жителів про місце поховання св. Климента. Продовжуючи пошуки, Константин знайшов посередині однієї з тутешніх бухт острівець з руїнами храму і крипти, в якому, за переданням, він і знайшов мощі св. Климента. Поклавши мощі в крипті головного храму Херсонесу, частину їх Константин привіз до Риму.

   Папа Адріан II зустрів реліквію з великим пошануванням і поклав її в римському храмі св. Климента. З кінця 860-х років культ папи Климента широко розповсюдився як в Західній, так і у Східній Європі. Це проявилося у церковній літературі і мистецтві, встановленні особливих торжественних святкувань.

... Читати далі »

   Передання говорить, що за відмову поклонитися язичницьким богам римський імператор заслав папу Климента в пустельні околиці Таврики.

   Тут папа зустрів своїх єдиновірців - християн, засуджених на каторгу в каменоломнях мармуру. Нещасні сильно страждали через нестачу питної води. Клименту з’явився ангел в особі агнця і вказав на місце, де під землею знаходилося джерело. На засланні папа продовжував пастирську справу, навертаючи людей до Христа і щоденно хрестячи нових членів Церкви. В околицях почали з’являтися християнські храми.

   Імператор сповнився безсилої злоби, коли дізнався, що йому не вдалося зламати відважного пастиря, і що заслання Климента спричинило лише зародження нового християнського осередку. За наказом імператора, папу Климента вивезли в човні з Херсонесу в море і, прив’язавши до шиї якір, втопили.

   Але навіть ... Читати далі »

   Початок Християнства на Русі пов’язаний з ім’ям святого Климента. Князь Володимир, повертаючись на батьківщину після взяття Херсонесу в 988 р., привіз із собою до Києва багато реліквій серед яких була й частина мощів св. Климента.

   Збудувавши в Києві перший державний християнський храм - Десятинну церкву - князь Володимир помістив в ній ці мощі. Покладення мощей святого Папи в Києві символізувало святість столиці нової християнської держави, яка охороняється молитвами учня св. Апостола Петра.

      Постать св. Климента була надзвичайно високо шанованою в Київській Русі в перші десятиліття після її хрещення. Це пояснювалося тим, що князь Володимир - очевидно, з міркувань більшої незалежності від Візантії - зібрав новий київський клир не з константинопольських, а з херсонеських ієреїв, для яких св. Климент займав перше місце серед святих покровителів Церкви. Цілком зрозуміло, що херсонеські священнос ... Читати далі »

   Говорячи про древній храм св. Климента, середньовічні джерела згадують бухту, на острівці посеред якої розташовувався цей храм. Ця місцевість може бути ототожнена з нинішньою Козачою бухтою м. Севастополя.

   Деякі дослідники церковної старовини припускали, що каменоломні, згадані в переданні про св. Климента, - це нинішні каменоломні Інкермана. Такий погляд в 1806 р. розвинув і намагався обґрунтувати римо-католицький митрополит Росії Сестренцевич-Богуш. Ця думка поширилася, закріпилася в Російській Церкві і мала практичне втілення в тому, що в 1852 р. в Інкермані було засновано православний монастир св. Климента Римського на місці візантійського скиту, який вже давно занепав. (Цей монастир існує і зараз, відновлений після 1991 р.).

   Однак ще в 19 столітті вчені висловлювали обґрунтований сумнів в тому, що місце заслання Климента знаходилося в Каламіті-Інкермані. Вони висували припущення, що насправді св. Климент і його паства могли жити в районі балок, що межують з сьогоднішньою Козачою бу ... Читати далі »